9 березня 2023 року Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти проводив літературний онлайн-марафон «Єднаймо душі словом Кобзаря!», присвячений пам’яті Тараса Шевченка. У заході взяли участь здобувачі освіти закладів вищої та фахової передвищої освіти, педагогічні та науково-педагогічні працівників. До марафони долучилися учасники театрального гурка "БЕРЕЗІЛЬ": Дудіна Аліна, Палагута Олександр та випускники коледжу-наші захисники Сторчак Антон, Козелько Максим 25 травня 2022 року Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у Запорізькій області був проведений Всеукраїнський віртуальний арт-простір «Моя Україна – єдина та вільна», де об’єдналися слово і музика, творча атмосфера заради життя та перемоги! До участі у віртуальному арт-просторі долучились учнівська молодь закладів загальної середньої освіти; здобувачі освіти й представники закладів освіти, установ та організацій, які надають послуги у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої й вищої освіти з майже усіх регіонів України, демонструючи свій патріотизм та активно концентруючи всю увагу на своїй культурі, мові та історії. Переглянути роботи учасників можна за посиланням Маслак Софія "Лист про недосказане" https://youtu.be/IuKud3AvKVE Лісничий Анатолій https://youtu.be/6zrQ-znBCZo Дудіна Аліна https://youtu.be/KV_3icGNXlk Із спогадів про "ЛІСОВУ ПІСНЮ" В Лесиній «Лісовій пісні» нема ні одного персонажа, ні одного повір'я, ні одної мелодії, щоб були мені незнайомі, — все то мої давні знайомі поліські, все те я чула і знала ще в Колодяжному. Для мене нема найменшого сумніву, що здогади різних літературознавців про те, під яким впливом Леся написала свою «Лісову пісню» (тут фігурує і Гоголь, і Гауптман, і навіть Римський-Корсаков), зовсім марні, бо написала вона її, як сама каже в листі до матері, тому, що затужила за рідними волинськими лісами і за всіми тими істотами, що ними заселяла ті ліси уява старих і молодих волиняків-поліщуків, Лесиних приятелів дитячих і юнацьких днів. | |||||
| Ольга Косач-Кривинюк |
Мотив украденого щастя у творчості Івана Франка...
Мотив украденого щастя - один із провідних у творчості Івана Франка. І не дивно. Згадаймо біографію письменника. Його кохання до Ольги Рожкевич, заборона її батька на шлюб з Іваном Франком через його політичні вподобання зробили відбиток на всій творчості митця. Драма "Украдене щастя" - зеніт письменницького надбання автора, перлина української драматургії. У центрі твору любовний трикутник. Анну брати після смерті батька віддають за нелюба Миколу, її ж юнацьким коханням був Михайло, якого підкуплений війт відправив до війська, незважаючи на те, що хлопець у матері один син. Драма розгортається, коли Михайло повертається з війська. Він вирішує повернути собі украдене щастя. Анна його в цьому підтримує. Вона, не соромлячись, гуляє з жандармом, у цей же час її чоловік сидить у буцегарні, куди засадив його не хто інший, як Михайло, бо він тепер жандарм. Нагнітання конфлікту відбувається, коли Микола повертається з в'язниці. Анна, не приховуючись, при ньому зустрічається з любасом у їхньому будинку. На очах у чоловіка і він це терпить. Дичина. Зрозуміло, що нічим добрим це вже не могло закінчитися. Микола зарубав Михайла сокирою. А той, вже будучи при смерті, встигає подякувати чоловікові, бо й сам не мав сил далі жити. Михайло встигає ще сказати жандармам, що це він сам себе понівечив сокирою. І помирає. Виникає запитання: то хто у кого украв щастя? Чи в усьому винні лише брати Анни? Чи такими безневинними є Михайло та Анна? Список запитань можна продовжувати. Зрозуміло одне, що у спробі вернути украдене кохання, герої втратили життя. Чи виправдана боротьба? Хай кожен вирішує сам по прочитанню драми.
"Украдене щастя" частина 1👉https://youtu.be/54XgoF8mYKQ
"Украдене щастя" частина 2 👉https://youtu.be/BZgY_7Q5-V4
"Украдене щастя" частина 3 👉https://youtu.be/iB2GBH-LvSg
Комментариев нет:
Отправить комментарий