Усі ці тридцять років Укрінформ, як і личить державницькому засобу масової інформації, тримало руку на пульсі українського суспільства, переживало разом з ними поразки й раділо перемогам. Ми зібрали новини агентства за цей період, присвячені найбільш знаковим подіями тридцятиріччя, і пропонуємо разом подумки знову пройти цей шлях. Отже -
1991. “ВІДТЕПЕР НЕЗАЛЕЖНА, ДЕМОКРАТИЧНА”
1991 рік був багатим на новини. Але давно вже українці так не прикипали очима до офіціозу, як у ті дні. Розвалювалася на частини могутня ядерна країна, і цей процес викликав жах у всьому світі. Водночас на її уламках народжувалася нова держава – Україна, яка ще за два роки до цього багатьом її громадянам-неофітам здавалася просто неможливою.
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. 24 серпня ввечері на позачерговій сесії Верховної ради України було ухалено Постанову та Акт проголошення незалежності України. За Постанову проголосував 321 депутат, за Акт – 346 депутатів.
Прийняття Акта відбувалося в умовах, коли під дією зовнішніх чинників суверенітет України опинився під реальною загрозою. Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року виявила повну залежність союзних республік-держав від розвитку подій у Москві, їх критичну беззахисність. Тільки повний провал московського путчу зберіг Україну від втрати національного суверенітету та повернення її до тоталітарних часів.
Та, знаменна позачергова сесія Верховної Ради УРСР розпочала роботу 24 серпня1991 року. Саме на ній надвечір за активної позиції проукраїнських сил й було ухвалено Акт незалежності. Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторкану територію, на якій діють виключно Конституція і Закони України. Вона сама здійснює захист і охорону своєї державності, гарантує всім своїм громадянам права і свободи, виключно сама розпоряджається своїми природними багатствами, самостійно веде свою економіку, має свою валютно-фінансову систему і грошову одиницю, сама проводить міжнародну політику і встановлює рівноправні стосунки з сусідами, сама розвиває науку, освіту, культуру.
Укрінформ повідомив про це так: «Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. ухвалила історичний документ – Акт проголошення незалежності України.
Відтепер наша республіка –незалежна демократична держава».
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ ТА ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА. Київ. Укрінформ: «1 грудня 1991 року народ України вільним волевиявленням підтвердив «Акт проголошення незалежності України, схвалений Верховною Радою України 24 серпня цього року».
У цей день понад 90 відсотків учасників референдуму висловилися за незалежну Україну. 4 грудня Центральна виборча комісія по виборах Президента України та з всеукраїнського референдуму підбила підсумки і постановила: Акт проголошення незалежності України вважати підтвердженим та вважати обраним Президентом України Леоніда Кравчука.
Після голосування на дільниці Леонід Кравчук сказав: «Я впевнений, що сьогодні народ України стане незалежним. І як тільки це станеться, її визнають США, Канада і Європейські країни».
Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла б підтримки більшості громадян. Зокрема, в Криму за незалежність проголосували 54,19 відсотка громадян, у Севастополі – 57,07 відсотка, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80 відсотків громадян. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95 відсотків громадян.
Вже наступного дня, 2 грудня незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія.
5 грудня на урочистому засіданні Верховної Ради Леонід Кравчук склав присягу народові України. Цього ж дня Головою Верховної Ради було обрано Івана Плюща. Також ВРУ прийняла звернення «До парламентарів і народів світу», в якому наголошувалося, що договір 1922 року про утворення СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим.
БІЛОВЕЗЬКА УГОДА. Київ. Укрінформ: «У Біловезькій пущі під Брестом 7-8 грудня відбулася зустріч Президента України Л.М. Кравчука, Президента Росії Б.М. Єльцина і Голови Верховної Ради Республіки Бєларусь С.С. Шушкевича, на якій було підписано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав».
Розповідаючи про підсумки зустрічі, Кравчук зазначив: підписання угоди означає, що республіки, як засновники Союзу РСР 1922 року, прийняли рішення про його ліквідацію. Звідси випливає, що всі рішення і акти союзних органів не діють більше на території цих трьох держав, а всі вони є незалежними.
1992. ЗАПОВІТ ПЕТЛЮРИ ТА ВИДВОРЕННЯ РУБЛЯ
У перший рік існування незалежна Україна утверджувала свою державність шаленими темпами. Своя фінансова система, своя церква, свої освітні заклади, свій футбольний чемпіонат… Здавалося, головне зроблено. Укрінформ радісно рапортував про рішучі зміни в усіх сферах… Хто тоді міг подумати, що й чверті сторіччя виявиться замало, аби розірвати пуповину імперії.
АРХІЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР У ХАРКОВІ. Харків. Укрінформ: « 27-28 травня в Харкові з благословення Московського патріархату відбувся «архієрейський собор УПЦ».
На ньому проросійськи налаштована частина кліру Православної церкви засудила курс на відділення УПЦ від РПЦ, митрополиту Філарету висловили недовіру, а новим предстоятелем УПЦ обрали митрополита Володимира (Сабодана). Таким чином був зафіксований розкол в українському православ`ї на УПЦ КП й УПЦ МП.
А почалося все з того, що в листопаді 1991 року Собор УПЦ офіційно звернувся до Москви з проханням про автокефалію, але ця ідея не знайшла там підтримки. Мало того, на Соборі РПЦ в Москві в 1992 році змістили Філарета і вирішили, що зараз автокефалію надавати не на часі. 7 квітня 1992 року Філарет повідомив, що обов'язки глави УПЦ з себе не складе, як того зажадали у Москві. Оформити «переворот» в УПЦ і мав Харківський собор.
Пізніше Рада у справах релігій при Кабінеті міністрів України зробила заяву з приводу Харківського собору єпископів УПЦ. В ній було сказано, що саме скликання собору за вказівкою Московської патріархії, й прийняття на ньому рішення щодо предстоятеля суперечать церковним правилам і статуту УПЦ, який зареєстровано в державному органі незалежної України.
Тим часом митрополит Філарет зареєстрував УПЦ Київського патріархату, оформлену установчим собором 25-26 червня 1992 року в Києві.
ВІДРОДЖЕННЯ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ. Київ. Укрінформ: « 6 червня, в Києві біля Покровської церкви на Подолі відбулися урочисті сходини Києво-Могилянського братства, присвячені відновленню університету «Києво-Могилянська академія».
24 серпня 1992 року відбулося офіційне відкриття університету «Києво-Могилянська академія» і посвята перших вступників у студенти. Урочистості з цього приводу розпочалися на площі біля святої Софії святковим передзвоном і піснями.
Роком раніше було видане розпорядження Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії на її історичній території як незалежного вищого навчального закладу України – Унiверситету «Києво-Могилянська академія» і призначено ректором-організатором УКМА доктора філологічних наук В'ячеслава Брюховецького.
1992 року академія відчинила свої двері для двохсот студентів, які почали навчатися на трьох факультетах.
ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ З ФУТБОЛУ. 22 червня. Львів. Укрінформ: «Чемпіонські золоті медалі першого незалежного чемпіонату України – у сімферопольської «Таврії».
Срібні медалі тоді здобуло київське «Динамо, а бронзові – дніпропетровський «Дніпро». Разом із нагородами кияни і кримчани здобули право виступати в європейських турнірах, як і одеський «Чорноморець» – володар Кубка України.
Чемпіонат стартував 6 березня. Щоб встигнути заявити призерів у єврокубки і перейти на схему «осінь-весна», чемпіонат провели за три з половиною місяці. Сенсацією стала перемога «Таврії», яка не виступала навіть у вищій лізі останнього чемпіонату СРСР, а посіла лише шосте місце в першій лізі. У фінальному матчі у Львові на стадіоні «Україна» київське “Динамо” програло “Таврії” з рахунком 0:1. На 77-й хвилині гол забив Сергій Шевченко.
ПЕРШИЙ ВСЕСВІТНІЙ ФОРУМ УКРАЇНЦІВ. 21 серпня. Київ. Укрінформ: «Птахи, як у польоті тягнуться до тризуба – ця емблема прикрашає буклет-програму Всесвітнього форуму українців, який відкрився 19 серпня».
Форум проходив у дні святкування першої річниці проголошення незалежності України. Під час його роботи було створено Українську Всесвітню Координаційну Раду – організацію, яка здійснює державну політику щодо закордонного українства. Також у день закриття форуму в Львові було відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку.
В дні проведення форуму до Києва з'їхалося майже 5 тисяч представників української діаспори. Найголовнішим результатом його роботи став Маніфест політичних партій, рухів, обєднань, громадських організацій як України, так і зарубіжного українства. В ньому задекларовано прагнення до злагоди та взаєморозуміння у великому сімействі державного народу України в ім`я свободи, демократії та справедливості.
ЗАЯВА МИКОЛА ПЛАВ'ЮКА ПРО ПРИПИНЕННЯ РОБОТИ УРЯДУ УНР В ЕКЗИЛІ. 22 серпня. Київ. Укрінформ: «...Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав`юк, передав Президентові України Заяву і Грамоту про складання повноважень і припинення діяльності Державного центру УНР в екзилі».
Передача Заяви і Грамоти відбулася 22 серпня під час урочистого засідання з нагоди святкування першої річниці проголошення незалежності України.
Складаючи повноваження, Микола Плав'юк виконував постанову Трудового Конгресу УНР 1919 року, яка була підписана головою Директорії Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.
24 серпня 1992 року, у Маріїнському палаці, делегація ДЦ УНР передала українській владі Грамоту про припинення діяльності та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди гетьмана Мазепи та інші державні атрибути Республіки.
ПРИПИНЕНО ОБІГ РАДЯНСЬКОГО РУБЛЯ. Київ. Укрінформ: «Починаючи з 23 години 12 листопада 1992 року припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України».
10 січня 1992 року розпочалася перший етап з введення української валюти – випуск в обіг купонів, які виконували функції готівкових грошей і були еквівалентні до рублевих купюр відповідного номіналу. З 12 листопада 1992 року єдиним законним платіжним засобом в Україні став український карбованець.
1993. ШАХТАРСЬКИЙ АПОКАЛІПСИС ВІД ЗВЯГІЛЬСЬКОГО ТА КОМПРОМІС ГНАТКЕВИЧА
Юридична незалежність, яку здобула Україна в 1991 році, не була ані ментальною, ані навіть політичною. Україна довгі роки лишалася в парадигмі «руского міра». І тому так важко просувалася в народі ідея реабілітації воїнів УПА, які боролися за Україну, й так легко піддавалися українські шахтарі на заклики «червоних директорів» іти по зарплату (та й за донбаською автономією) на Київ.
СТРАЙК ШАХТАРІВ У ДОНЕЦЬКУ. 11 червня 1993 року. Донецьк. Укрінформ: «Четверту добу вирують пристрасті на Жовтневому майдані в Донецьку перед будинком обласної Ради, де проходить страйк шахтарів».
Страйк шахтарів на Донбасі 1993 року був наймасовішим за всю історію України. Приводом для невдоволення стало багаторазове підняття урядом державних цін без відповідної індексації заробітної плати. Страйк почали робітники шахти імені Засядька (очолюваної Юхимом Звягільським), а загалом у ньому взяли участь 230 із 250 шахт, близько 40 шахтобудівних управлінь, 400 підприємств металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, інших галузей.
Були висунуті не лише економічні, але й політичні вимоги, зокрема провести референдум щодо недовіри Президенту та Верховній Раді. Йшлося і про надання регіональної автономії Донбасу.
12 червня директора шахти ім. Засядька та одночасно міського голову Донецька Юхима Звягільського призначають першим віце-прем'єром України. 18 червня Юхим Звягільський оголосив, що, окрім збільшення тарифної сітки першого розряду, суттєвого підвищення зарплатні не буде, оскільки «грошей в Україні немає». Наступного дня було укладено угоду між страйкарями й урядовою комісією, а страйк закінчився.
СТЯГИ УКРАЇНИ НА ВІЙСЬКОВИХ КОРАБЛЯХ. Крим. Укрінформ: «24 серпня на дев'ятнадцятьох кораблях з`єднання морських частин прикордонних військ України в Балаклаві під Севастополем були вперше підняті українські державні прапори і військово-морські стяги прикордонних військ України».
Підняття на кораблях зелених полотнищ із синьо-жовтою смугою і малим гербом України було здійснено у відповідності до наказу начальника Державного комітету охорони кордонів України генерал-полковника Валерія Губенка.
СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ДЛЯ ВОЇНІВ УПА. 22 жовтня. Київ. Укрінформ. «...Верховна Рада таки зробила крок назустріч воякам УПА. Повторним поіменним голосуванням було прийнято статтю, за якою статус ветеранів надається тим з них, хто протягом 1942-1944 років брав участь у боях проти німецьких загарбників і не вчинив злочинів проти людства».
Закон «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» народжувався невиправдано довго. Відчуваючи, що 10 стаття закону в тому вигляді, як пропонує патріотична меншість, не пройде, депутат Юрій Гнаткевич запропонував компромісний варіант, за яким статус ветеранів війни надається лише тим з вояків УПА, які протягом 1942-1944 років брали участь у боях проти німецьких загарбників.
Депутати того ж дня ухвалили закон. Однак, відповідно до нього, значна частина вояків УПА статусу учасників війни не отримала. Без статусу залишилися повстанці, які з 1944 до середини 50-х років не припиняли збройної боротьби з окупантом, тому що згідно зі сталінськими законами вони були визнані «злочинцями».
Лише 28 січня 2010 року Президент Віктор Ющенко визнав бійців УПА і підпільників ОУН учасниками боротьби за незалежність України, видавши відповідний указ.
1994. ПОВЕРНЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ПАРАДУ НА ТЛІ ВІДМОВИ ВІД ЯДЕРНИХ РАКЕТ
У 90-і роки ми думали, що ознака державності – це окрема українська команда на Олімпійських іграх, всенародно обраний столичний мер і парад на Майдані Незалежності. І гадки не мали, що все це колись доведеться захищати зі зброєю в руках. Тепер розуміємо, що непогано, аби ця зброя була ядерною. Але тоді вона лякала, здавалася привидом радянського минулого, зайвою статтею бюджетних витрат…
ПЕРШІ ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ УКРАЇНИ. 14 лютого 1994 року. Укрінформ: «Четвертий день над Олімпійським Ліліхамером палає священний вогонь зимових Ігор, які стали історичними для України: наша держава вперше бере участь у таких змаганнях самостійною командою».
Першим для України стало і олімпійське золото, завойоване фігуристкою Оксаною Баюл. 16-річна спортсменка, вихованка Галини Змієвської і Валентина Ніколаєва стояла на найвищій сходинці п'єдесталу пошани, і вперше на іграх лунав державний гімн України, а під склепіння Палацу було піднято наш прапор.
ВИБОРИ КИЇВСЬКОГО МЕРА. 15 липня. Київ. Укріфнорм. «...Після перших за умов незалежності Української держави справді демократичних виборів до місцевих Рад кияни у більшості своїй обрали сорокачотирирічного Леоніда Косаківського головою Київської міської Ради народних депутатів».
Леонід Косаківський – уродженець села Чернівці Вінницької області. З 1988 по 1991 рік працював першим секретарем Печерського райкому компартії України, потім головою районної ради. У 1993 призначений представником Президента у Печерському районі столиці. Вибори мера 1994 року стали першими в історії Києва. Косаківський на них набрав 54,6% голосів виборців проти 40,3% , відданих за його опонента – представника Народного Руху Володимира Черняка.
ПАРАД НА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Київ. Укрінформ: «24 серпня Україна відзначила третю річницю проголошення незалежності».
День незалежності України вперше було відзначено так масштабно. Хрещатиком пройшов військовий парад, втім військова техніка не була залучена. Кияни стали свідками святкового салюту.
БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ. 5 грудня. Будапешт. Укрінформ. «Борис Єльцин, Білл Клінтон, Леонід Кучма, Джон Мейджор підписали Меморандум про надання Україні гарантій безпеки».
5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, за яким в обмін на відмову від ядерної зброї Україні були надані гарантії дотримання положень Заключного акта НБСЄ, Статуту ООН і Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Таким чином, згідно з цим документом, наша країна добровільно позбулася ядерного потенціалу і стала без'ядерною державою.
Варто зазначити, що після розпаду СРСР Україна успадкувала 176 міжконтинентальних балістичних та понад 2,5 тис. тактичних ядерних ракет і стала третьою після США і Росії ядерною державою. Однак, володіючи таким арсеналом, ми не мали контролю над своєю ядерною зброєю, що на той час здійснювався із командних центрів на території РФ.
1995. «СЛАВА УКРАЇНІ!» ВІД КЛІНТОНА ТА “ЧОРНИЙ ВІВТОРОК”
З приходом до влади в Україні «червоного директорату» на чолі з Кучмою росіянам здалося, що все повертається на круги своя. Новий президент був представником оборонного комплексу, російськомовним і в оточенні мав чимало українофобів. І Єльцин, і севастопольський адміралітет спокійно погодилися на поділ Чорноморського флоту, сподіваючись назабаром заковтнути його цілком.
ВІЗИТ КЛІНТОНА. Київ. Укрінформ. «11 травня в Києві відбулася урочиста церемонія зустрічі Президента США біля Маріїнського палацу, який прибув в Україну з дводенним візитом. Білла Клінтона і Хілларі Клінтон вітали Президент України Леонід Кучма і Людмила Кучма».
Під час візиту президента США до Києва було, зокрема,підписано Заяву про наміри щодо заснування міжнародного дослідницького центру ядерної безпеки та охорони навколишнього середовища, протокол про виконання Наукового протоколу щодо вивчення проблем, пов'язаних із раком та іншими хворобами, що стали наслідком аварії на ЧАЕС, та протокол про співробітництво в галузі цивільної авіації.
Білл Клінтон відвідав меморіал жертвам фашизму в Бабиному Яру, виступив перед студентами біля Червоного корпусу Київського Національного університету. Свій виступ президент США завершив словами «Слава Україні!».
УГОДА ПРО БАЗУВАННЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ. Укрінформ: «Президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кучма підписали угоду щодо Чорноморського флоту»
9 червня 1995 року в Сочі відбулася зустріч президентів України – Л.Кучми та РФ – Б.Єльцина. Після розмови віч-на віч було підписано два документи: вже традиційне для таких зустрічей Комюніке за підсумками переговорів на найвищому рівні та Угода між Україною та РФ щодо Чорноморського флоту.
Згідно з угодою, на основі Чорноморського флоту створено флот Російської Федерації та Військово-Морські сили України. Флот поділено 50% на 50%, як і передбачалося, проте 32% нашої частини буде продано РФ, як розрахунки за енергоносії. Також основна база ЧФ РФ з розміщенням у ній штабу ЧФ РФ знаходиметься у м. Севастополі. Проте конкретного поділу інфраструктури угода не передбачала.
Зрештою, 28 травня 1997 року головами урядів України та РФ був підписаний пакет документів, яким флот був остаточно поділений: 18,3% кораблів відійшло до ВМС України і 81,7% – до ВМС РФ. Військово-морські бази в Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві й ще 10 баз морської авіації перейшли під контроль ВМС України.
ПОХОРОН ПАТРІАРХА ВОЛОДИМИРА (РОМАНЮКА). Київ. Укрінформ: «18 липня у Києві сталося зіткнення підрозділів охорони правопорядку з процесією віруючих, яка супроводжувала труну з тілом померлого у п'ятницю Патріарха Київського і всія Русі-України, Глави Української Православної Церкви (Київського патріархату) Володимира (Романюка).»
Причиною інциденту став намір віруючих поховати Патріарха на території державного архітектурно-історичного Софійського заповідника без дозволу влади. Але дозвіл влада надала лише на територію Володимирського собору або на Байковий цвинтар.
УПЦ (КП), підтримана патріотично налаштованими громадянами, вирішила не відступати від наміченого плану. 18 липня після відспівування Патріарха у Володимирському соборі довга жалобна процесія з труною Володимира рушила від Володимирського собору в бік Софії.
На площі перед собором натовп побачив замкнені ворота Софії. За воротами стояли бійці «Беркута». Зрештою, Патріарха вирішили ховати прямо перед стінами собору.
Близько 19-ї години, коли тіло Патріарха вже було в землі, бійці загонів спецпризначення вийшли з воріт храму та почали зачищати площу від людей. Почалася кривава бійка. Згодом площа була заповнена силовиками, які, за свідченнями очевидців, били лежачих людей та шматували українські прапори.
Згодом ці події перед стінами Софії в народі назвуть «Чорним вівторком».
УКРАЇНА – ЧЛЕН РАДИ ЄВРОПИ. Укрінформ: «Голова офіційної делегації України, Прем'єр-міністр Євген Марчук, виступаючи на урочистій церемонії, наголосив, що вступ України до Ради Європи розцінюється як визнання прогресивних змін в українському суспільстві, як підтримка з боку європейського співтовариства тих демократичних процесів, які відбуваються в Україні».
9 листопада 1995 року Україна стала 37-ю країною-членом Ради Європи. Цього дня відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ, а Генеральний секретар РЄ Даніель Таршис та член Європейської Комісії Ганс ван дер Брук підписали Спільну програму Комісії європейських співтовариств та Ради Європи щодо реформування правової системи, місцевого самоврядування й удосконалення системи правозастосування в Україні.
У Страсбурзі на площі перед Палацом було піднято Державний прапор України.
1996. КОНСТИТУЦІЯ КУЧМИ, ГРИВНЯ ЮЩЕНКА І ДОЛЯ ЩЕРБАНЯ
Середина 90-х була дивною епохою. З одного боку – держава розвивалася, в обіг було введено гривню, ухвалено Конституцію, переможно для нас завершилася Олімпіада в Атланті. З іншого – загострилася війна бандитських кланів за владу. Боротьба між етнічними угрупованнями Савлохова і Авдишева, розпочата в 1994 році перестрілкою з гранатометів у спальному районі столиці, завершилася в 1996 році перемогою першого. В липні цього ж року кортеж прем`єра Павла Лазаренка намагаються підірвати на Рибальському острові під залізничним мостом. Легко поранений Лазаренко оголошує замовником замаху на себе найбагатшого донецького бізнесмена Євгена Щербаня, якого розстріляли на летовищі трьома місяцями пізніше… Народжувалася і обростала силовими структурами нова олігархічна держава.
«ФАРАДЕЙ» ПЕРЕДАНО УКРАЇНІ. 6 лютого. Київ. Укрінформ: «...Українською і британською сторонами підписано Заключний акт передачі британської антарктичної станції «Фарадей» уряду України».
У листопаді 1993 Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації. Боротьба за «Фарадей» не була для нас легкою – претендентів на станцію вистачало.
Гроші під проєкт «Україна повертається в Антарктиду» виділив соросівський фонд «Відродження». Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 років на ст. «Фарадей» прибувають дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб починає роботу.
6 лютого 1996 року відбулась передача станції – й Україна стала антарктичною державою. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно їй нове ім'я – «Академік Вернадський».
Завдяки цій антарктичній станції Україна входить до переліку 29 країн, які мають право голосу та вето при міжнародних рішеннях щодо Антарктиди.
МОНУМЕНТ КНЯГИНІ ОЛЬЗІ. 25 травня. Київ. Укрінформ: «Міська адміністрація на «іменини» подарувала Києву мармурові статуї княгині Ольги, Андрія Первозданного, Кирила та Мефодія».
25 травня у Києві на Михайлівській площі відкрито відновлений монумент княгині Ользі. Відбулося це під час святкування дня Києва. Вперше пам'ятник було відкрито 4 вересня 1911 року, однак у 1919 році його зруйнували більшовицькі вандали.
Скульптори Ростислав Сенько, Микола Білик, Віталій Шишов і Олександр Дяченко відтворили композицію початку століття скульптора Івана Кавалерідзе.
